Довгоочікуване щастя двох маленьких сиріток

Як — то кілька років тому, ми з подругою вийшли в парк погуляти. Вона була дуже засмучена через розрив з нареченим, а я була вдома одна. Ну треба ж було як — то подрузі допомогти. Вона була на межі депресії, сильно переживала, що у неї нікого немає.

Так ось, ходили ми з нею в парк, купили собі по бургеру і сидимо розмовляємо, як вона розплакалася, мовляв «я нікому не потрібна, мене все кидають». Я стала втішати як могла, і раптом побачила, як один хлопчина намагається тягти до себе бургер подруги, яку вона поставила поруч з собою. Ну, я почала кричати, намагалася зупинити, а він в кущі втік. Я не розгубилася і побігла за ним, схопила і трушу зі словами: «як ти посмів, це ж не твоє».

Потім я опустила його на землю і змусила нас відвезти до своїх батьків, щоб я показала, який він невихований злодюжка. Він, нічого не сказавши, відвів нас на вулицю і пальчиком показав в сторону одного покинутого будинку.

Виявилося, що у нього і родини — то не було, лише маленька сестра, яка так зраділа приходу брата, що ми з подругою прям охнули. Сестричка радісно кричала: «Сяся прісёл». Вона швидко вчепилася в бургер.

Ми дізналися, хто ці діти і де у них батьки. Нам розповіли, що батько дітей знаходився у в’язниці, а мати наркоманка і де вона, не зрозуміло. Маленький Сашко дбав про свою сестру, як міг. Після того, як їх вигнали з дому, хлопчик попросив сусідів їх прихистити на деякий час, але всi відмовлялися, адже вони самі постійно пили і не бажали ніж — або ділитися з дітьми. Ось і їм довелося знайти хоч якесь місце, і Сашка намагався годувати сестру Машку як тільки міг.

Після цієї розповіді мені стало не по собі, я хотіла просто заплакати. Не знала куди подіти свою голову, адже я стільки всього наговорила, що зараз сильно про це шкодувала.

Тут моя подруга посміхнулася, приголубила крихітку, стала весело розмовляти з Сашком. Не встигла й отямитися, як вона взяла дітей до себе.

Ми з подругою почали пошуки матері дітей, щоб вона відмовилася від них в результаті вона погодилася на досить пристойну суму віддавати дітей моїй подрузі. І той щасливий момент настав — діти вже належали моїй подрузі.

І це ще не все. Кілька місяців по тому у моєї подруги з’явився кавалер і незабаром він зробив їй пропозицію. Вони влаштували гарне весілля, і він усиновив діточок. А ще через рік у них з’явився маленький братик Ваня.

Дітлахи зараз вже виросли, Сашка пішов по стопах батька і став військовим, а Машка незабаром стане дизайнером. Ну а моя подруга сама — найщасливіша жінка в світі.

Довгоочікуване щастя двох маленьких сиріток